
Додаткове зміцнення емалі зубів необхідне насамперед тим, хто страждає на підвищену чутливість зубів і карієсу. Цей спосіб називається фторуванням.
Фторування зубів проводиться, як правило, фторвмісними розчинами та лаками — вони насичують зубну емаль іонами фтору, підвищують стійкість зубів до дії кислого середовища та значно уповільнюють обмін речовин бактерій. Зазвичай проводять просте чи глибоке фторування зубів. Стоматологи рекомендують регулярно проводити комплексну систему фторування зубів починаючи з дитячого віку.
Просте фторування можна провести двома способами. Один з них — з використанням індивідуальних капп (ложок), тобто воскових зліпків зубів, які заповнюються препаратом, що містить фтор (наприклад, фтористим натрієм). Ложку слід накласти на зуби та залишити на 10-15 хвилин. Для повного курсу фторування потрібно близько десяти процедур. Другий спосіб простого фторування – нанесення пензликом на поверхню зубів фторвмісного лаку. Таку процедуру потрібно повторити 3-4 рази з перервою в кілька днів.
Глибоке фторування вважається більш ефективним: у цьому випадку високодисперсний фтористий кальцій відкладається в глибині схильної до руйнування зубної емалі. При глибокому фторуванні застосовуються звані емаль-запечатывающие препарати.
Сама процедура включає кілька етапів. Спочатку проводиться очищення зубів та міжзубного простору від нальоту та зубного каменю. Потім поверхню зубів покривають эмаль-запечатывающим складом, в результаті процедур у порах зубної емалі утворюються мікроскопічні кристали фториду кальцію, які постійно виділяють фтор. Взаємодіючи зі слиною, вони створюють у ротовій порожнині оптимальне середовище іонів фтору. Концентрація іонів фтору при цьому способі в 5 разів вище, ніж при простому застосуванні фторування зубів.
З метою профілактики захворювань зубів комплексну систему фторування рекомендується проводити 1-2 рази на рік. Відзначено, що найбільш сприятливо фторування впливає на дитячі зуби – твердість зубної емалі збільшується в середньому у 10 разів, що значно знижує ймовірність розвитку карієсу.


